Отож, 8 місяця 8 дня 2008 року дві щирі українки, Світлана та Тетяна, прибули у Північну Королівку до села-героя Зелений Хутір. Прибули з метою здобувати освіту у визнаній на всю Північну Королівку церковно-приходській школі. Оселилися у сарайчику в самому центрі Зеленого Хутора. Згодом запізналися з місцевими хуторянами і хуторянками (привіт Софочці Ротару).
Отож, разом з відважними мандрівницями та здобувачками знань у Зеленому Хуторі проживали:
* талановитий та обдарований програміст ЕВМ, мер Зеленого Хутора та селекціонер породистих хомячків Сергій Володимирович Ехлеренко;
* розбишака та балагур, бабій яких світ не бачив, шукач неприємностей на свою сраку Борис Русланович Хальдеман (тепер зрозуміло чому шукач неприємностей);
* відомий на весь Зелений Хутір зірвиголова, гонщик та порушувач правил паркування возу біля сараю Роман Хойлюк;
* глибоко шанований у селі військовий у відставці, двічі поранений, тричі контужений, живучий на скромну військову пенсію Адам Миколайович Дафрончук;
* на околиці села, у найвіддаленішій хаті (їхня хата скраю) проживали: біженка з Ірану Варвара Болгарська, юродива прокажена Юлька Прищата Спина та колишня дружина Сергія Ехлеренка єврейка тітонька Сара. Вже будучи розлученими, Саргій Володимирович та тітонька Сара разом ходять щонеділі до синагоги, де до них приєднується балагур та розбишака Борис Хальдеман.
* за криницею, з іншого боку села, стояла самотня хатинка швачки, біженки з окупованої червоними кхмерами Південної Кореї Хонг Дао;
* в самому центра Зеленого Хутора жив з рудою дружиною (продавщицею в центральному овочевому магазині) поважний психолог за професією та сексолог за покликанням Дмитро Борисович Пафординський;

Всі ці приємні люди склали компанію нашим відважним мандрівницям та урізноманітнили їх коло спілкування.